/

Віталій Босий

Стяг гойдається на крилах вітру, майже ідеально. Як для рекламного ролика - дуже соковито, Все дуже неоднозначно і не буквально, І дуже старанно прикрито Підробною гордістю. Ми всі - елементи доволі старої пропорції. Розпорошуєм лють за проплачені гасла Й за тих, хто більше правий у цій революції. Хоча треба б радіти за тих, хто не згаснув Під тьмяними крилами воєн. Все святе скоро буде спотворене В жертву повній маніпуляції. Товсті стіни давно побудовані Щоб тримати нас всіх на дистанції У холодній золі перемоги. Тож, відкинути марення про тихе майбутнє! Он дві чарки, замотані в засалений прапор - І давай... за наших - за партію! Істинну і могутню! Сьогодні збираємось там, де сказали, Тому ще по одній і готуй детонатор. Кинджали до бою.

2021-05-22 06:52:27

Інші вірші поета

Шлях Безіменний №35 Реквієм (до дідуся Міші) хвилі

Інші поети

Stoosje

@Stoosje

Ruslana

@rock_ksolana

нnw αsω

@hnwasw14

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16743

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2361