Штиль
Якби міг розірвати простір і випасти покотитись зі скелі в холодний ставок й наосліп милуватись як доля ладно править штурвалом та немає сили тому сліпі очі помалу стають зрячими місто бгало руками мирні сновидіння залишаючи трофей після побиття - ніч тею ніччю тамувавсь як останній пияка у шинку шукаючи початок серцебиття нічні плугатарі орали небо минали негаразди загоювали рани з парканом співали каштани в чаруючій нерухомості у небі похмура комета патрулює ліси підсвідомості узбіччям очей попри відблиск чумаки чимчикують сільські билини мовлять, потягують люльки не узрівши танок морський проваливсь в забуття капітан одинокої шлюпки заревів від горя покинувши руки повернувсь у кімнату без вікон і без дверей а там картина у рамці невеличка а у ній море живе Хвилі кличуть.
2021-05-21 19:48:11
3
0
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
59
4
8162
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1367