статика та істмен кодак
я ніколи не був милим, в тому плані, що не кричав про Бога і не дрочив на Мері Поппінс. всі інстадіви з оголеними грудьми, та стегнами у перспективі, бліда шкіра і роковий погляд. хтось тут точно знає місцевий фетиш ніхто не хоче торкатись бруду - ідеальні сторіс в ідеальному світі. вони нервово ходять навколо останнього стільця, з гордо піднятими підборіддями, і бояться не прогавити момент. не називай мене милим - я б продав тебе за один пожмаканий доллар, чи касету з найбруднішим бдсм-порно. не посміхайся, якщо всередині нічого не горить. я ж бачу, як тремтиш серед білих стін і кожне слово віддає вульгарністю. я ніколи не любив мистецтво, яке вчаться любити, і між двома яблуками обирав тільки червиве. так і з людьми. знаєш - я завжди любив статику і кожен недолік, бо чи не в цьому прекрасність? мої товариші завжди тримались особняком і ніколи не ставали на коліна, навіть якщо їм заплатили б за це всім світом, чи треба було перевзуватись. ну, знаєш, коли починає пахнути смаженим. а я лише одна з нечітких фото, що не удостоїлась й прояву але в цьому вся суть - мені достатньо одного спалаху вся інша плівка втрачає всяку цінність
2023-10-14 13:37:37
0
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14374
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4037