-I
Віталій Босий
Бува над тобою нависне гроза Та небо здається напрочуд чужим. Неначе так стрімко щось в скронях згаса І світ полотном загортає блідим. Це значить, що ти залишився один. Слова твої - лиш нерозбірливі звуки, Незнаних ніким зоресвітніх створінь. Та думка твоя - непідвладна наукам Й приблудним химерам твоїх сновидінь. Згорівши дотла, щоб почати спочатку І знову відчути, що дні мають лік. Ти в холоді вбачиш відтінки тепла Та спалахи світла на чорному тлі. Як хвилі невпинно хвилюють турботи, Із істин шепочуть окремі слова - Таємні пророцтва у первісних нотах - Так чітко й непевно безмежність співа. Хтось стиха замкне за собою всі двері, Лишивши тебе під ковдрою снів. І виведе білим на чорнім папері Останні слова із забутих рядків: "Розступиться темінь під владою світла, Затихнуть всі хмари й настане твій час - Коли ти навчишся вбирати повітря, Коли ти згадаєш із чого почавсь."
2023-10-14 13:25:51
0
0
Інші вірші поета
end of Martin Uranus-220Y5X26Z.. автобіографія палімпсест стрімголов
Інші поети
Irinabook
@Irinabook
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2436
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1979