N

Віталій Босий

ця доба безумовно позбавлена голосу як суд над злочинцем, що не вміє й читати чи турист, що блука в глибину мегаполісу так нестерпно й тривожно щось відшукати задавати питання спалахом в темряву наче все у житті береже свою відповідь що сьогодні співає тобі твоє стерео як лякає примарами юна допитливість пам'ятаю зустрів на шляху невідомого чи то я доторкнувся до себе у дзеркалі й не помітив на пальцях залишків холоду відображення тішилось з щирою легкістю і мовчало в строкатих променях вивісок як трамвай, що чекає останнього пасажира чи останнє слово перед тим, як назавжди зникнеш мертвим хватом промені стиснуть шию позбавляючи будь-яких компромісів й пом'якшень потім сірий дим в куті твоєї кімнати розповзеться над підлогою першою хвилею наче все могло скластись якось інакше ця доба безумовно позбавлена голосу розбиває тебе в найменші дріб'язки у яких догорають залишки простору де сіріють строкаті промені вивісок

2023-10-13 18:46:33

Інші вірші поета

Послання до В.К. Безіменний №1 *** Комети у степу

Інші поети

Яна Грузицька

@yana_gruzitska

Сонета

@Shpitalmann

Hnin Aung

@HninAung913

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

3637

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5355