Любий щоденнику...
Так набридло жити сірими днями, Сподіваючись, що завтра буде набагато краще. Вулиці пусті, як наші душі та серця, Невже таки нема для нас кращого життя? Ігноримо реальність, відгороджуємо час, Для того щоб забути про втрачений шанс. Здається ми змогли б прожити краще це життя, Якби навчились бачити де правда й де брехня. Так набридло кудись бігти, набридло поспішати Назустріч хеппі енду, що ніколи не настане. Ставши раз на ці граблі власних сподівань, Ми наступимо на них іще раз щоб не помічати, Що за нашими словами заховалась бездіяльність І очікуванням ніколи не змінити цю реальність. Вириваєм сторінки з усім, що хочемо сховати, Скажіть, чого ж іще від завтра нам чекати?
2021-03-01 11:19:50
2
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1632
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
59
4
8164