Псих
(18+)
Я хочу усіх повбивати, По стінах розтирати крові, А потім просто засинати Під демонів голодні колискові. Я незнаю: хто я; Хто Ви, Проте, відомо одне точно: Не вбивши, не уб'ю я і тривоги. Бо ж працюю я (від себе) позаочно. Ти тримав мене в омані – Отже я в твоїм капкані? Подивись!.. Я усміхаюсь: Може я з тобою граюсь? Може ти потрапив в пастку, Пройшовши по моїх підказках? Не це важливо вже, тварино! На тебе накрапає слина? Що некомфортно, страшно, суко?! Твоєю смертю стану – круком. Ти – моя здобич і худоба! Кажу, людина як сві-до-ма...
2023-01-14 08:43:18
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олег Шаула
Не спіймав вайб 😶
Відповісти
2023-08-14 22:13:27
Подобається
Псина
@Олег Шаула Вірші зазвичай я пишу, коли відчуваю негативні емоції, тому частіше всього це просто ниття без змісту і Ви все ж наважились навідатись до мене в коментарі)
Відповісти
2023-08-14 22:14:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2840
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2187