Псих
Псина
(18+)
Я хочу усіх повбивати, По стінах розтирати крові, А потім просто засинати Під демонів голодні колискові. Я незнаю: хто я; Хто Ви, Проте, відомо одне точно: Не вбивши, не уб'ю я і тривоги. Бо ж працюю я (від себе) позаочно. Ти тримав мене в омані – Отже я в твоїм капкані? Подивись!.. Я усміхаюсь: Може я з тобою граюсь? Може ти потрапив в пастку, Пройшовши по моїх підказках? Не це важливо вже, тварино! На тебе накрапає слина? Що некомфортно, страшно, суко?! Твоєю смертю стану – круком. Ти – моя здобич і худоба! Кажу, людина як сві-до-ма...
2023-01-14 08:43:18
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олег Шаула
Не спіймав вайб 😶
Відповісти
2023-08-14 22:13:27
Подобається
Псина
@Олег Шаула Вірші зазвичай я пишу, коли відчуваю негативні емоції, тому частіше всього це просто ниття без змісту і Ви все ж наважились навідатись до мене в коментарі)
Відповісти
2023-08-14 22:14:39
Подобається
Інші вірші поета
Життя повне Тріп Леді зі шрамом на обличчі Стою
Інші поети
-Rayures
@Catalina_P
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5766
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4919