Псих
Псина
(18+)
Я хочу усіх повбивати, По стінах розтирати крові, А потім просто засинати Під демонів голодні колискові. Я незнаю: хто я; Хто Ви, Проте, відомо одне точно: Не вбивши, не уб'ю я і тривоги. Бо ж працюю я (від себе) позаочно. Ти тримав мене в омані – Отже я в твоїм капкані? Подивись!.. Я усміхаюсь: Може я з тобою граюсь? Може ти потрапив в пастку, Пройшовши по моїх підказках? Не це важливо вже, тварино! На тебе накрапає слина? Що некомфортно, страшно, суко?! Твоєю смертю стану – круком. Ти – моя здобич і худоба! Кажу, людина як сві-до-ма...
2023-01-14 08:43:18
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олег Шаула
Не спіймав вайб 😶
Відповісти
2023-08-14 22:13:27
Подобається
Псина
@Олег Шаула Вірші зазвичай я пишу, коли відчуваю негативні емоції, тому частіше всього це просто ниття без змісту і Ви все ж наважились навідатись до мене в коментарі)
Відповісти
2023-08-14 22:14:39
Подобається
Інші вірші поета
нескінченність Тріп Ох ці люди План
Інші поети
bandagemaniac
@bandagemaniac
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4792
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3718