Знаєте, люди...
Знаєте, люди як Фенікси: Щоразу зі смутку відроджуються. І навіть як стояти проти всіх – Титани мов, з ними поборються. Знаєте, люди мов вічнії: Без зволікань ризикують усім, що є. І навіть химери космічнії – Для них неймовірно цікавеє. Знаєте, люди – це демони: Їдять одне-одного голодно, Бувають кресалом і кременем, Витераючи ноги мов об рядно. Знаєте, люди ще й змії є: Вбивають, лякаючись іншими, Щосили захищають від всіх своє, Хоч ці речі не є їм потрібними. Знаєте, люди є людяні: Вони мають плюси й недоліки. І навіть, коли немов льодяні, Всередині зрощують соняхи.
2023-11-07 22:57:14
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Псина
@Lexa T Kuro Спасибі, за мудрий) Просто мій досвід, дякую що читаєте)
Відповісти
2023-11-08 19:09:00
1
Морок Неферат
@Псина всі ми психи, друг
Відповісти
2024-07-13 22:53:03
2
Псина
@Морок Неферат на мою думку, це відносно: якщо сприймати людину з її точки зору, то це ми можемо бути психом і навпаки
Відповісти
2024-07-14 06:13:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14136
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2320