НЕ БІЙСЯ
(18+)
в місті вогнів, де час не спить, де кожен крок - то новий світ, вчимось жити без прикрас, минуле відпускати враз. колись здавалось - біль навік, немов застиг у грудях крик. тепер же бачим крізь туман: то був лиш досвіду обман. крізь стогін ліжок і прогресу, ковтаєм гіркоту еспресо. той присмак - наче наука, що веде нас крізь біль і муку. в потоці тіл, немов машин, мчим вперед, до нових змін. той біль, що вчора ще давив, сьогодні в пристрасть перелив. між стін чужих - палкі бажання, розпусти келих нас п'янить. крізь ніч безсонну, до світання, ми палим свічку з двох кінців. нам місто шепоче у вітрах: "ти сильніший, ніж був у снах". і кожен крок по мостовій - то шлях до себе, шлях новий. тож не боїмось ми обломів, бо знаєм ціну всіх оргазмів. в міському ритмі, без законів, творим кращий світ фантазмів.
2024-09-07 11:03:04
3
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1492
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5018