НЕ БІЙСЯ
(18+)
в місті вогнів, де час не спить, де кожен крок - то новий світ, вчимось жити без прикрас, минуле відпускати враз. колись здавалось - біль навік, немов застиг у грудях крик. тепер же бачим крізь туман: то був лиш досвіду обман. крізь стогін ліжок і прогресу, ковтаєм гіркоту еспресо. той присмак - наче наука, що веде нас крізь біль і муку. в потоці тіл, немов машин, мчим вперед, до нових змін. той біль, що вчора ще давив, сьогодні в пристрасть перелив. між стін чужих - палкі бажання, розпусти келих нас п'янить. крізь ніч безсонну, до світання, ми палим свічку з двох кінців. нам місто шепоче у вітрах: "ти сильніший, ніж був у снах". і кожен крок по мостовій - то шлях до себе, шлях новий. тож не боїмось ми обломів, бо знаєм ціну всіх оргазмів. в міському ритмі, без законів, творим кращий світ фантазмів.
2024-09-07 11:03:04
3
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11355
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2506