НЕ БІЙСЯ

ніхто і ніколи

(18+)
в місті вогнів, де час не спить, де кожен крок - то новий світ, вчимось жити без прикрас, минуле відпускати враз. колись здавалось - біль навік, немов застиг у грудях крик. тепер же бачим крізь туман: то був лиш досвіду обман. крізь стогін ліжок і прогресу, ковтаєм гіркоту еспресо. той присмак - наче наука, що веде нас крізь біль і муку. в потоці тіл, немов машин, мчим вперед, до нових змін. той біль, що вчора ще давив, сьогодні в пристрасть перелив. між стін чужих - палкі бажання, розпусти келих нас п'янить. крізь ніч безсонну, до світання, ми палим свічку з двох кінців. нам місто шепоче у вітрах: "ти сильніший, ніж був у снах". і кожен крок по мостовій - то шлях до себе, шлях новий. тож не боїмось ми обломів, бо знаєм ціну всіх оргазмів. в міському ритмі, без законів, творим кращий світ фантазмів.

2024-09-07 11:03:04

3

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11235

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

1864