КАМЕРА. МОТОР. ОРГАЗМ.

ніхто і ніколи

(18+)
кожен мій сон перетворюється на порно тож давай знімати найкращі сюжети ти - моя акторка, я - твій режисер сплітаються тіла у темряві як руки у танці без слів тільки зітхання, тільки бажання захоплюють нас у вирі подій сонце сходить, а ми ще там у зйомках нічних, де кожен погляд - це кадр де кожен дотик - це гра і нічого зайвого, тільки ми зливаємось у цейво фільмі де сценарій пише хтива душа декорації - постіль саундтрек - наші стогони керую кожною миттю кожним рухом і подихом перетворюю нас в щось вічне ніжність і грубість, зливається все в один пульсуючий ритм і ми знімаємо ці сцени без кінця, знову і знову кожен мій сон перетворюється на порно де я - твій єдиний режисер а ти - моя єдина акторка

2024-06-22 21:52:02

1

0

Схожі вірші

Всі

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

2530

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12036