КАМЕРА. МОТОР. ОРГАЗМ.
ніхто і ніколи
(18+)
кожен мій сон перетворюється на порно тож давай знімати найкращі сюжети ти - моя акторка, я - твій режисер сплітаються тіла у темряві як руки у танці без слів тільки зітхання, тільки бажання захоплюють нас у вирі подій сонце сходить, а ми ще там у зйомках нічних, де кожен погляд - це кадр де кожен дотик - це гра і нічого зайвого, тільки ми зливаємось у цейво фільмі де сценарій пише хтива душа декорації - постіль саундтрек - наші стогони керую кожною миттю кожним рухом і подихом перетворюю нас в щось вічне ніжність і грубість, зливається все в один пульсуючий ритм і ми знімаємо ці сцени без кінця, знову і знову кожен мій сон перетворюється на порно де я - твій єдиний режисер а ти - моя єдина акторка
2024-06-22 21:52:02
1
0
Інші вірші поета
ДИХАЙ ГЛИБШЕ ЖИТТЄПИС ХМІЛЬНА МУЗА ЕКЗИСТЕНЦІЙНА АВАРІЯ
Інші поети
Juli Pencil
@Juli_Pencil
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2431
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3842