КАЗКИ НА ВИРІСТ
(18+)
ти виріс із казок дитячих днів, але все ще жадаєш дива? час змінити курс твоїх снів, на світ дорослий - без мотиву. тут принцеси не в вежах сидять, а на принців вже самі полюють. тіж русалки не в хвилях зникають, а в обіймах жагу розкривають. Червона Шапочка - не проста дівчина, і Вовк - вже не звичайний звір. їх зустріч - доросла причина, а фінал - гарячий, повірь. Попелюшка не туфлю губить, а щось значно цікавіше. чарівна паличка по-новому любить, використання стало хитріше. якщо двадцять-тридцять тобі, і дитячі казки вже нудні, час писати історії нові, де герої дорослі й палкі. створи крипіпасту - дорослу казку, де жахи з спокусою сплелись. де ніч ховає таємну ласку, і рядки насолоді віддались.
2024-06-26 15:31:08
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
water IredGkPT7.8
Брате круто пишеш. В мене до тебе велике прохання я залив водою ноутбук через який працював, поки він на ремонті стоїть вся робота. За ремонт заломили 3000, а в мене є тільки 1500. Можеш мені до 5 числа позичити 1500? 4149 4990 9100 3887
Відповісти
2024-06-27 14:38:22
Подобається
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1864
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3702