МАКУЛАТУРА
(18+)
в салоні дешевого таксі мене хитає, наче човен. життя розсипалось усе, а я поезією повен. "гей, слухай, друже-таксарю, я розкажу тобі про вічне!" я п'яний, та не від вина, а від слів, що душу б'ють трагічно. редактор вкотре відхилив мої "занадто чесні" вірші. "немає ринку", - говорив, "пиши про квіти, і казки". а я не можу про квітки, коли навколо світ говняний. пишу про біль, людські гріхи, про секс і розпач нездоланний. в кишені збірка - макулатура, як каже критик той сучасний. вклав бабки, витратив натуру, а вийшов хер - такий прекрасний. "візьми за проїзд мої вірші, бо грошей, друже, вже нема. можливо, ти збагнеш найперший, що в них - не просто суєта гірка". він взяв. дивлюсь - в очах щось схоже на відблиск втрачених надій. можливо, він також не може забути юних мрій прибій. вийшов в ніч. хитаюсь п'яно, але душа така легка. бо десь в таксі мої страждання знайшли нарешті читача.
2025-01-30 06:59:17
1
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2543
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17022