МАКУЛАТУРА
(18+)
в салоні дешевого таксі мене хитає, наче човен. життя розсипалось усе, а я поезією повен. "гей, слухай, друже-таксарю, я розкажу тобі про вічне!" я п'яний, та не від вина, а від слів, що душу б'ють трагічно. редактор вкотре відхилив мої "занадто чесні" вірші. "немає ринку", - говорив, "пиши про квіти, і казки". а я не можу про квітки, коли навколо світ говняний. пишу про біль, людські гріхи, про секс і розпач нездоланний. в кишені збірка - макулатура, як каже критик той сучасний. вклав бабки, витратив натуру, а вийшов хер - такий прекрасний. "візьми за проїзд мої вірші, бо грошей, друже, вже нема. можливо, ти збагнеш найперший, що в них - не просто суєта гірка". він взяв. дивлюсь - в очах щось схоже на відблиск втрачених надій. можливо, він також не може забути юних мрій прибій. вийшов в ніч. хитаюсь п'яно, але душа така легка. бо десь в таксі мої страждання знайшли нарешті читача.
2025-01-30 06:59:17
1
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3257
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5448