СИМФОНІЯ
ніхто і ніколи
демони в голові кричать верещать не дають спокою топлю їх в алкоголі раз за разом щоб не чути щоб забути та згодом тиша запанувала в думках демонів більше не чутно зникли кудись наче й не було дивна якась пустота незвично без них без криків тих чи не почав я скучати за ними? за тими демонами що так довго мучили звик до них до їх криків до болю того що приносили може час змиритись з ними? прийняти їх як частину себе не тікати більше не топитись в чарці а зрозуміти і прийняти бо демони ці - лиш зеркало моїх страхів і бажань час прийняти демонів своїх не боротись більше а співіснувати взяти контроль над життям своїм без оманливої розради в пляшці
2024-06-04 00:54:42
1
0
Інші вірші поета
ОРГАЗМ ХМІЛЬНА МУЗА АВТОСТОПОМ ДО ПЕРЛИНИ КРИЗА ПРИЯТЕЛІВ
Інші поети
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8167
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15522