СИМФОНІЯ
демони в голові кричать верещать не дають спокою топлю їх в алкоголі раз за разом щоб не чути щоб забути та згодом тиша запанувала в думках демонів більше не чутно зникли кудись наче й не було дивна якась пустота незвично без них без криків тих чи не почав я скучати за ними? за тими демонами що так довго мучили звик до них до їх криків до болю того що приносили може час змиритись з ними? прийняти їх як частину себе не тікати більше не топитись в чарці а зрозуміти і прийняти бо демони ці - лиш зеркало моїх страхів і бажань час прийняти демонів своїх не боротись більше а співіснувати взяти контроль над життям своїм без оманливої розради в пляшці
2024-06-04 00:54:42
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1702
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2404