Я сьогодні кидала курити. Тричі.
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я сьогодні кидала курити. Тричі. Так не легко позбутись звички. Мабуть, у тебе пише на обличчі «Не підходь. Небезпечно. Звикнеш.» Забуваю читати, знаєш, зовсім Коли справа доходить до серця. Ти ж любив, наче, моє волосся, І очі, і губи, долоні.. а стерся. Може, шукає чергову музу, Вінчаєш їй лоба словами ніжними, Розстібаєш мереживну блузку І тягнеш до себе в ліжко. А потім стаєш невидимкою Як тобою думки оповиті. Долаєш тисячами зупинки, І на кожну не більше миті. Я сьогодні кидала курити. Тричі. І тебе відпускала з миром. Може, для тебе воно й незвично, Але я люблю до кінця і щиро!
2018-04-20 17:24:36
43
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
@Роман Верлассен А мені - Вашою)
Відповісти
2018-04-20 17:34:14
2
Mene.net
Дуже і дуже гарно! Мої вірші таким талантом не виблискують)
Відповісти
2018-04-21 21:59:43
1
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Велике дякую! Твої вірші прекрасні, мені дуже подобаються вони)
Відповісти
2018-04-22 08:14:02
1
Інші вірші поета
Я не знаюсь у битвах і батлах Я помилилася в тобі Ти помилився. Я не ідеал. Українка
Інші поети
Натока.
@_Natoka666_
Nata Poshedyn
@nataposhedyn
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2770
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3303