Ти не намалюєш мій портрет
Дівчина Осінь
Ти не намалюєш мій портрет І не торкнеться до паперу олівець. Стоятиме в кутку старий мольберт Звелося все давно вже нанівець. Нема натхнення, світло падає не так, В палітрі фарб не вистачає Та навіть музика не грає в такт. Марно трудивсь, усе коту під хвіст! І поспіхом усе складаєш по шухлядах. Невже десь розгубив ти свій мистецький хист? І вогник вже згасає у твоїх лампадах. © Дівчина Осінь
2021-08-02 21:46:23
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мілена_Мі
Гарна рима. Легко читається. Цікавий вірш 🌠👏
Відповісти
2021-08-05 11:52:51
1
Дівчина Осінь
@Мілена_Мі , спасибі❤️
Відповісти
2021-08-05 13:51:44
Подобається
Інші вірші поета
Пил Я зустріну тебе восени... Чорне я, а ти біле Літо
Інші поети
anne01
@anne01
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4363
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9669