Ти не намалюєш мій портрет

Дівчина Осінь

Ти не намалюєш мій портрет І не торкнеться до паперу олівець. Стоятиме в кутку старий мольберт Звелося все давно вже нанівець. Нема натхнення, світло падає не так, В палітрі фарб не вистачає Та навіть музика не грає в такт. Марно трудивсь, усе коту під хвіст! І поспіхом усе складаєш по шухлядах. Невже десь розгубив ти свій мистецький хист? І вогник вже згасає у твоїх лампадах. © Дівчина Осінь

2021-08-02 21:46:23

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Мілена_Мі

Гарна рима. Легко читається. Цікавий вірш 🌠👏

Відповісти

2021-08-05 11:52:51

1

Дівчина Осінь

@Мілена_Мі , спасибі❤️

Відповісти

2021-08-05 13:51:44

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

2317

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5129