Вибір людей
Як багато різних думок у цьому світі, А злості ще більше у людей, У брехні загрузли всі тілі ефіри, Вороги стали схожі на "друзів". Звичайно все я серцем розумію, Програма для душі своя дана, На Землю не приходять душі з раю, Щоб до раю потрапити Земля душі потрібна. Є світла, є темна програми, Тут кожна душа Творцю важлива, Всесвіт шле часто "телеграми", Щоб досвід на всі сто вона пройшла. Є вибір для людей свободи волі Але в рамках виміру Творець - Створив ілюзію нерівності та болю, Назвав її грою земних овець. Не кожна душа прагне до раю, Іноді душі приємний інший погляд, І темну програму виконуючи, Все на своєму шляху скидає до пекла. Всі на Землі грають свої ролі, Усьому прийде коли не будь кінець, Немає для душі страждання з неволі, Є карми меч – і ти його коваль.
2023-07-24 21:06:55
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Олег Шаула
Ой перемудрив
Відповісти
2023-07-25 00:05:07
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9461
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6347