Думки вириваються з повідка, а зорі на небі ще не сяють,
Я вагаюся, доки Земля обертається навколо Сонця.
Моє серце відкрите, його наздоганяють,
Страх сьогодні стає переможцем.
Це схоже на щось надприродне,
Але не про це я хочу розповісти тобі.
Скажи, що я ніколи не потрібна була тобі,
Скажи, що не затримував свій погляд на мені,
Тому що твої слова були зовсім іншими уві сні.
Ти не знаєш моїх таємниць, не відчуваєш мого болю,
Я не знаю через що ти пройшов, не бачу твоїх ран.
Я ідеальна у твоїй уяві, ти не той, ким здаєшся,
Мою маску не зняти. Тобі це не під силу...
Я не хочу порівнювати це з чимось,
Я просто хочу, щоб ти сказав...
Скажи, що не думаєш про мене перед сном,
Скажи, що ненавидиш усім серцем,
Тому що я бачила зовсім інше у твоїх очах.
Я бажаю забутись й відпустити,
Я не хочу думати і розуміти.
Знаєш, це моє найбільше бажання,
Знаєш, краще б я тебе не зустрічала.
Скажи, що серце не варто слухати,
Скажи, що розумієш ці слова,
Тому що я заплуталась.