Я вірила, не вірила і знову вірила у себе,
Я чекала й не чекала твоєї допомоги,
Тому що, коли я благала про неї, ти мене не чув,
А потім не знала про що говорити.
Я бачила багато перемог, а свою лише чекала.
Ти мені сказав: «головне почати» і я це зробила.
Ти вселив в мене віру, я ніколи не зупинюсь.
Я пам'ятатиму твої слова завжди.
Я стоятиму серед всіх і сіятиму,
Саме серед тих, хто в мене не вірив.
Я буду дякувати тобі за те, що був зі мною увесь час
І надав сили вижити у найважчі часи.
Я слухала, не слухала і знову слухала себе,
Я чекала й не чекала на тебе вечорами,
Тому що інколи ти приходив і я це відчувала,
А інколи плакала ночами.
Я програвала, не помічала свої маленькі виграші.
Ти мені кажеш не здаватися і я не опущу руки.
Це допомагає і сьогодні я тобі вірю.
Наступного шансу почати все з початку не буде.
Колись я потраплю в історію виконавши своє призначення,
А тобі подякую за те, що був зі мною увесь час
І надав сили вижити у найважчі часи.
Доки не сплив час і я не змінилась в іншу сторону,
Доки не сплив час і я не забула про тебе назавжди...
Я хочу віддячити за все, що ти зробив для мене,
За те, що витягнув з безодні.
І якщо колись я буду там, я подякую тобі ще один раз.
Колись я скажу: «Я вірила, не вірила і знову вірила у себе,
Я чекала й не чекала твоєї допомоги,
Тому що, коли я благала про неї, ти не приходив,
А зараз ці слова всі вони чують.»
Я стоятиму перед всіма і сіятиму,
А тобі дякуватиму за те, що був зі мною увесь час...