(Збірка є інтелектуальною власністю автора. Копіювання тексту або його частини без посилання на автора, ресурс або інші джерела переслідується законом!!!)
Якщо сьогодні хтось розбив тобі серце,
Але воно не плаче, не розбивається об скелі,
То згадай мене враз,
Згадай, як заподіяв мені невидимі страждання.
Хоч ти не знав, ти нічого не знав...
Зараз я не шкодую про помилки, яких не скоїла,
Про те, що залікував час.
Ти не відчував цього до мене,
А я повільно помирала.
Ти не відчував цього до мене,
Але зараз це не має значення.
Ти чув їх слова,
Та все ж не обернувся, коли пройшов повз.
Пам'ятаю, як колись вона сказала:
– Ти прекрасна, наче кожен день прожитий ним,
І все-таки ніколи не полюбить.
А я відчувала, що кінець не настане,
Адже початку не було.
І я продовжувала ночами думати про нас,
Доки всі їх слова не перетворились у прірву.
Ти не відчував цього до мене,
І я чудово це знала.
Ти не відчував цього до мене,
І цієї весни ми не зустрінемось.
Ти чув їх слова,
Та все ж не обернувся, коли пройшов повз.
В ті дні мене поглинала прірва.
Щодня й щомиті...
Я думала такого не буває, але життя не запитало.
Зараз мені не цікаво, що відбулося б та змінилося,
Якби ти не відвернувся і поглянув на мене,
Тому що тепер я не відчуваю цього до тебе.