Генерал
Антон Шаталов
Це важко — бути генералом, Погони й óрдени носить. Здіймати гордо ввись булáву, Салютувать під зброї крик. Це важко — бути генералом, В бою страшнім головувать, Якщо комусь це здасться мало — То спробуйте взглавляти рать. Побите поле, залп зненацька, І відчайдушна смерть в бою. Погони й óрдени то цяцька, Я не для цього так служу. Беріть стелет і аксельбанти, А з ними й багрань — мою кров. Нехай не пишуть мені канти, Я генерал, а не герой.
2023-09-14 08:20:40
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Це важко, згодна
Відповісти
2023-09-14 10:25:52
1
Антон Шаталов
@Лео Лея дяка за відгук
Відповісти
2023-09-14 18:27:17
1
Інші вірші поета
Моя боротьба Громовиця Дорогою додому Гра в життя
Інші поети
Luna
@Moon_Luna_
Mateo Torres
@mateo_adrian
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2467
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5051