Гуманістика
Людина, перш за все — вона боєць, А той, хто не воює — є безплідним. Коли не хочеш йти вперед на герць, То лиш зарийся в землю — ти негідний Ні честі, ні похвал від ґвалту люду, А щоб ціну ту мать, то тяжку груду Повинен винести з собою на плечах, Допоки не настав життєвий крах. Упав — піднявся, знову — то по-новій Вставай і падай сотню тисяч раз, Не зупиняйсь, коли тобі на долі Написано пройти крізь весь Кавказ. Людина, перш за все — вона боєць, А той, хто не воює — є безплідним. Коли не хочеш йти вперед на герць, То лиш зарийся в землю — ти негідний!
2023-10-14 18:20:48
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Так і є
Відповісти
2023-10-15 09:23:41
1
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10886
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3087