Казка про літачок
Антон Шаталов
Летів маленький літачок, Упав "случайно" на бочок. "Та хоч би врятував їх Бог!" Ага, пригожин женя здох.. Почали плакати усі, Мурашки мчаться по руці. Квітки несуть до пик згорівших: "Здоров'я й віку всім погібшим!" Та то не він, та то не путя, То видумала журналюга, А може він й вабще не здох? Все це розкаже тільки бог. — А бог то хто? — Понятно хто, Лиш той, хто покищо не здох! І он ні в чьом нє віноват, Іще поставить шах і мат! А єслі "можем павтаріть, То ще один літак згарить. І ми не знаєм хто там буде, гєрасім, шóйгу, може й путя.
2023-08-29 19:17:14
6
0
Інші вірші поета
Ego Пан Гранітний Демісезонність Революціонер
Інші поети
Cristina Zemba
@Cristina_Zemba
Miyako-san
@Sakura_san_
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2188
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3815