Моя душа...

Антон Шаталов

Ця рана незагоїна гниє, Темніша ночі кров'яна і рвана стала, А будь-якої миті так пече, Мов лезо майже плавлене приклали. Парує димом, що смердить як труп на сонці, Пульсує в ритмі вкраденого щастя, Моїх надій, ілюзій майстрування, Дзвінкого і веселого життя... Не куля ворога потрапила у тіло, Не меч уп'явсь мені у тлінне серце. Ба може псих скормив мене уміло? Його собаки рештками нажерлись? Хай краще б так, тоді б мені журитись, Від рани невзаємного кохання — Не довелось в кущах однім тремтіти, Думок не знав зловісного картання. І кров би почорніла не гнила, Аби любові грішної не знала, Дурна, і знищена баталіями рана, Моя душа...

2022-12-26 09:07:27

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

Бентежно...

Відповісти

2022-12-26 21:04:01

Подобається

Інші вірші поета

Я зараз п'яний... Клич Ми живемо і йдемо до волі Танок дум

Інші поети

B I

@boredintrovert

ulia_sapphic

@ulia_sapphic

Molly Walker

@mollywalker228

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10684

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

2082