Моя душа...

Антон Шаталов

Ця рана незагоїна гниє, Темніша ночі кров'яна і рвана стала, А будь-якої миті так пече, Мов лезо майже плавлене приклали. Парує димом, що смердить як труп на сонці, Пульсує в ритмі вкраденого щастя, Моїх надій, ілюзій майстрування, Дзвінкого і веселого життя... Не куля ворога потрапила у тіло, Не меч уп'явсь мені у тлінне серце. Ба може псих скормив мене уміло? Його собаки рештками нажерлись? Хай краще б так, тоді б мені журитись, Від рани невзаємного кохання — Не довелось в кущах однім тремтіти, Думок не знав зловісного картання. І кров би почорніла не гнила, Аби любові грішної не знала, Дурна, і знищена баталіями рана, Моя душа...

2022-12-26 09:07:27

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

Бентежно...

Відповісти

2022-12-26 21:04:01

Подобається

Інші вірші поета

Журавлинова ніжність Уривок Кесареве Кесареві Думка III

Інші поети

Віктор Чорний

@Kvazimodo

Юлія Тодер

@yuliya_toder

Юлія Мушак

@yulia_mushak

Схожі вірші

Всі

Крапка

Ай

Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.

3223

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5557