Поразка
Як побороти грудня град Хто з нас здолає нездоланне, Щоб непримітний щастекрад Віддав тобі й мені бажанне... Для цього б'юся повсякчас У надстосильні урагани, А в голові вирує сказ. Грудневий град залишив рани. Тепер вже неспроможний вщент, Я розумію, що даремні, Ті почуття... Ловлю момент — Іду в простори потаємні. Ти чула постріл, я — твій крик, Ти бачила як я тікаю, Тепер що хочеш, те й роби... Мене ніщо вже не торкає.
2024-01-13 18:54:28
2
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2155
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3801