Поразка
Як побороти грудня град Хто з нас здолає нездоланне, Щоб непримітний щастекрад Віддав тобі й мені бажанне... Для цього б'юся повсякчас У надстосильні урагани, А в голові вирує сказ. Грудневий град залишив рани. Тепер вже неспроможний вщент, Я розумію, що даремні, Ті почуття... Ловлю момент — Іду в простори потаємні. Ти чула постріл, я — твій крик, Ти бачила як я тікаю, Тепер що хочеш, те й роби... Мене ніщо вже не торкає.
2024-01-13 18:54:28
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1673
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3023