Романтика...
Антон Шаталов
Романтика знеструмленого міста — Неперевершена. Невидна довга вулиця — Замучена Машинами й людьми. Ні вогника внизу, а нагорі — Так біло, біло і страшенно невідомо... Чому ніхто не помічає дива? Лиш я один під зорями стою, Як в бронзі героїчний офіцер, У даль упевнено за небокрай дивлюсь. А чи не буде у житті іще хвилини, Аби я знов замріяно дививсь, На розкіш всипаного зоріями неба, І у фантазіях здіймався би у вись? Та й так, щоб моє тіло брало трепіт, Й навічно б у надхмар'ї загубивсь?
2022-11-23 18:54:40
2
0
Інші вірші поета
Дорогою додому Апофеоз Я не найкращий, і я не найгірший Бунтар
Інші поети
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1670
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1967