Романтика...
Романтика знеструмленого міста — Неперевершена. Невидна довга вулиця — Замучена Машинами й людьми. Ні вогника внизу, а нагорі — Так біло, біло і страшенно невідомо... Чому ніхто не помічає дива? Лиш я один під зорями стою, Як в бронзі героїчний офіцер, У даль упевнено за небокрай дивлюсь. А чи не буде у житті іще хвилини, Аби я знов замріяно дививсь, На розкіш всипаного зоріями неба, І у фантазіях здіймався би у вись? Та й так, щоб моє тіло брало трепіт, Й навічно б у надхмар'ї загубивсь?
2022-11-23 18:54:40
2
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2488
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2189