Романтика...
Романтика знеструмленого міста —
Неперевершена.
Невидна довга вулиця —
Замучена
Машинами й людьми.
Ні вогника внизу, а нагорі —
Так біло, біло і страшенно невідомо...
Чому ніхто не помічає дива?
Лиш я один під зорями стою,
Як в бронзі героїчний офіцер,
У даль упевнено за небокрай дивлюсь.
А чи не буде у житті іще хвилини,
Аби я знов замріяно дививсь,
На розкіш всипаного зоріями неба,
І у фантазіях здіймався би у вись?
Та й так, щоб моє тіло брало трепіт,
Й навічно б у надхмар'ї загубивсь?
2022-11-23 18:54:40
2
0