Темний листопад
Світла немає, чорт би з тим світлом, Холодно буде — переживем. Краще присісти й поїсти повидло, Аніж волати про істини смерть. Через серену — не має хтось спокій, Лається: "Нащо вона так оре?!" Замість радіти і знати свободу — Рабство назавжди собі обере. Крига надворі і холод у хаті, Дим з димара не пульсує, не йде. В куртках ночують хазяїн й хазяйка, Сонця чекають, що скоро зійде.
2022-11-15 16:27:54
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Антон Шаталов
@Н Ф здається, що сучасність - ще трагічніша за середньовіччя
Відповісти
2022-11-17 21:24:00
1
Антон Шаталов
@Лео Лея благаю усе, що можна, аби це був пік темряви
Відповісти
2022-11-17 21:25:12
1
Н Ф
@Антон Шаталов Сумно,але так і є...
Відповісти
2022-11-17 21:28:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5331
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4106