Темний листопад
Світла немає, чорт би з тим світлом, Холодно буде — переживем. Краще присісти й поїсти повидло, Аніж волати про істини смерть. Через серену — не має хтось спокій, Лається: "Нащо вона так оре?!" Замість радіти і знати свободу — Рабство назавжди собі обере. Крига надворі і холод у хаті, Дим з димара не пульсує, не йде. В куртках ночують хазяїн й хазяйка, Сонця чекають, що скоро зійде.
2022-11-15 16:27:54
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Антон Шаталов
@Н Ф здається, що сучасність - ще трагічніша за середньовіччя
Відповісти
2022-11-17 21:24:00
1
Антон Шаталов
@Лео Лея благаю усе, що можна, аби це був пік темряви
Відповісти
2022-11-17 21:25:12
1
Н Ф
@Антон Шаталов Сумно,але так і є...
Відповісти
2022-11-17 21:28:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13054
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2320