Темний листопад
Антон Шаталов
Світла немає, чорт би з тим світлом, Холодно буде — переживем. Краще присісти й поїсти повидло, Аніж волати про істини смерть. Через серену — не має хтось спокій, Лається: "Нащо вона так оре?!" Замість радіти і знати свободу — Рабство назавжди собі обере. Крига надворі і холод у хаті, Дим з димара не пульсує, не йде. В куртках ночують хазяїн й хазяйка, Сонця чекають, що скоро зійде.
2022-11-15 16:27:54
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Антон Шаталов
@Н Ф здається, що сучасність - ще трагічніша за середньовіччя
Відповісти
2022-11-17 21:24:00
1
Антон Шаталов
@Лео Лея благаю усе, що можна, аби це був пік темряви
Відповісти
2022-11-17 21:25:12
1
Н Ф
@Антон Шаталов Сумно,але так і є...
Відповісти
2022-11-17 21:28:26
Подобається
Інші вірші поета
Рапід Гуманістика Моя боротьба Як тебе не любити, Дирдине мій
Інші поети
Julia K
@yy_mistress
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3716
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1447