Не переймайся.
ЭлеоНора
А в мене все добре. Я щастя шукаю. За годинником осені не помічаю. Та в мене все добре. Не переймайся. Якщо ти не проти, на чай залишайся. Ти знаєш, все добре. І сонце зійшло. А те, що було, так давно загуло. Та в мене все добре. Не знаю чому, За холод в долонях я вдячна йому. У мене все добре. Я більше не плачу. Хоч світла навколо вже тижні не бачу. Так, в мене все добре. Ти можеш іти. Я прийду. Обіцяю. Лише відпусти. ● ○ ● 21.09.15 ЕлеоНора
2018-04-24 23:22:36
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
ЭлеоНора
@Marina Parthenovith вдячна🙂
Відповісти
2018-04-25 00:10:54
Подобається
Оля
Щойно зареєструвалася, і одразу ж натрапила на ваш вірш 😊 Надзвичайно гарно😻 У вас талант😇
Відповісти
2018-04-25 06:48:08
Подобається
ЭлеоНора
@Оля дякую, мені безмежно приємно!
Відповісти
2018-04-25 08:26:48
Подобається
Інші вірші поета
Вона... Від тебе до мене - вічність Сімнадцять. Нічний потяг.
Інші поети
J. Allman
@jj_allman
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1933
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1739