Від тебе до мене - вічність
ЭлеоНора
Порожні вагони метро колихають тишу. Ні сліду на згадку про тебе у серці не лишу. Вдихаю лавандовий запах твоїх думок. Від мене до тебе - вічність. І ще один крок. Місто безжально руйнує крихку свідомість. Людей розділяють думки і палка самотність. А нас - твої очі та сотні незказаних слів. Мені б ще хвилину... і ти би усе зрозумів. Малюючи власні рамки, спільні закони, Без відома всесвіту - тихо страждають мільйони. Заручник тримає броньовані двері за ґрати. Мені би навчитись тебе без вагань відпускати. Я все послідовно, в порядку зростань, забуваю. Тебе вже немає, тож більшого я не втрачаю. Вдихаю лавандовий запах твоїх думок. Від мене до тебе - вічність. І ще один крок. ● ○ ● ЕлеоНора 02:04 22.02.2019
27.02.2019
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Серафім
Просто супер, дуже заворожує. Ніби-то ці слова я проникли до серця! Браво👏👍👏
Відповісти
23.04.2019, 17:15
Подобається
Інші вірші поета
Не переймайся. Нічний потяг. А якщо я... Гордість.
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1880
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4835