Вона...
Читаючи різних поетів важкої долі, Вона світить сонцем у вікна твоєї печалі. Вона б могла стати лише твоєю "love story", А ти б міг для неї кувати серця зі сталі. Щоночі, малюючи тіні в альбомі, сумна, Вона простягає долоні до твоїх плечей. Вона б могла стати частинкою твого вина, А ти міг би стати частиною спільних ночей. А дивлячись у вікно на небо і хмари, Вона мріє стати краплиною твого дощу. Вона б могла бути лише твоєю примарою, А ти б міг казати їй: - Більше тебе не пущу. Вдихаючи ніжні, мов дотик долонь, квітки, Вона посміхається, тягнучи вгору зап'ястя. Вона б могла не складати про тебе рядки, А ти міг би бути її персональним щастям. Вони розуміли, що більше такого не буде Й про те, що болить - один одному гірко мовчали. Для того, напевне, і зустрічаються люди, Крізь біль віднайти для себе рідні причали. ● ○ ● ЕлеоНора
2018-04-24 14:43:45
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ірина Козун
Надзвичайно гарно 😻😻😻
Відповісти
2018-04-25 07:10:08
Подобається
ЭлеоНора
@Ірина Козун вдячна😊😊😊
Відповісти
2018-04-25 08:26:18
Подобається
ЭлеоНора
спасибі!
Відповісти
2018-04-26 13:27:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2684
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1510