Нічний потяг.
Мій потяг прибуде сьогодні вночі. Квиток в один бік. І, гамуючи втому, Читаю тебе. Хоч кричи не кричи, Поїду до свого єдиного дому. Твій потяг прибуде годиною далі. Квиток в один бік. І, гальмуючи сльози, Я буду благати троянди зі сталі Для тебе цвісти ароматами прози. Тік так. Ще хвилина і білий вагон. Ще крок, я піду. І, лишаючи тіні, Нам Богом судилось забути закон Й останньої ночі допити мартіні. Твій потяг. Останній вагон. У кутку Лиш мій плач на пероні, який не втопити. Мені віддаєш для удару щоку. Хоч я й обіцяла... не кину курити. ● ○ ● 30.10.17 01:46 ЕлеоНора
2018-04-24 15:11:03
6
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
ЭлеоНора
@ K L I F S дякую😊
Відповісти
2018-04-24 22:22:01
Подобається
Marina Parthenovith
Чуттєвий дуже вірш)
Відповісти
2018-04-24 22:28:27
1
ЭлеоНора
@Marina Parthenovith щаслива, що змогла передати такі емоції🙂
Відповісти
2018-04-24 22:55:31
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13560
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2791