Невыпитый вовремя чай...

Еліна Сірик

Планета большая, людей очень много, Тысячи "потом как-нибудь", "не смогу". Как же можно назвать себя одиноким? — Просто все заняты. И я, кстати, спешу! — Похоже ты что-то забыл, подожди. Карьера, друзья, я понимаю... — Ключи? Телефон? Документы? Скажи! — Ты забыл вчера позвонить маме... Мелочь, не правда ли? Да, этот чай, Что заварила с любовью она для детей. Постой, брось все дела и езжай, Может, он - последнее, что мог разделить ты с ней. Возможно... А вдруг, этот чай последний? А ведь не секрет, так реально бывает. Запомни, мой дорогой собеседник, Это жизнь, и рифмы она не подбирает. (Близько 2017-2018)

2019-07-09 11:15:22

Інші вірші поета

Війна Маскарад Отвір між ребер Давай помолчим

Інші поети

Kulbaba_ml

@Kulbaba_ml

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Богдан Аркуша

@arkushabohdan

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

2511

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3816