Невыпитый вовремя чай...

Еліна Сірик

Планета большая, людей очень много, Тысячи "потом как-нибудь", "не смогу". Как же можно назвать себя одиноким? — Просто все заняты. И я, кстати, спешу! — Похоже ты что-то забыл, подожди. Карьера, друзья, я понимаю... — Ключи? Телефон? Документы? Скажи! — Ты забыл вчера позвонить маме... Мелочь, не правда ли? Да, этот чай, Что заварила с любовью она для детей. Постой, брось все дела и езжай, Может, он - последнее, что мог разделить ты с ней. Возможно... А вдруг, этот чай последний? А ведь не секрет, так реально бывает. Запомни, мой дорогой собеседник, Это жизнь, и рифмы она не подбирает. (Близько 2017-2018)

2019-07-09 11:15:22

Інші вірші поета

Чай із льодом ... Чому я не птаха? ...

Інші поети

Enok Mayeny

@Enok_Mazino_Mardukg

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

EightNoAme

@EightNoAme

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5303

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

5177