Систематика моменту
Коли час накриє мене листям долі Я схоплюсь за нитку, як за плаття дівчини Щоб врятуватися від комедії болю Яка мов пекло, а комедія тільки в реченні Й буду тягнути себе кудись в небуття Де надіюсь зустріти початок історї нової В якій мрії всі зі мною, хоча я на самоті Де все те що було - сталося б знову
2022-10-05 10:47:55
14
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
erorka
@Kruhitka Dobro Лаадно, тут мій косяк)
Відповісти
2022-10-21 07:21:53
Подобається
Kruhitka Dobro
@erorka та ні, в цьому ж і сенс віршу, на мій поглят та на моє почуття. Часто ж люди бачать у чужій творчості те що не закладалось на початку автором. Але в цьому і прикол творчості)
Відповісти
2022-10-21 07:23:14
1
erorka
@Kruhitka Dobro Кожен інтерпретує як йому сподобається)
Відповісти
2022-10-21 07:24:49
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3877
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2162