Систематика моменту
erorka
Коли час накриє мене листям долі Я схоплюсь за нитку, як за плаття дівчини Щоб врятуватися від комедії болю Яка мов пекло, а комедія тільки в реченні Й буду тягнути себе кудись в небуття Де надіюсь зустріти початок історї нової В якій мрії всі зі мною, хоча я на самоті Де все те що було - сталося б знову
2022-10-05 10:47:55
14
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
erorka
@Kruhitka Dobro Лаадно, тут мій косяк)
Відповісти
2022-10-21 07:21:53
Подобається
Kruhitka Dobro
@erorka та ні, в цьому ж і сенс віршу, на мій поглят та на моє почуття. Часто ж люди бачать у чужій творчості те що не закладалось на початку автором. Але в цьому і прикол творчості)
Відповісти
2022-10-21 07:23:14
1
erorka
@Kruhitka Dobro Кожен інтерпретує як йому сподобається)
Відповісти
2022-10-21 07:24:49
1
Інші вірші поета
Квітка Мрії Рефлексія (І) Рима-платівка Ранок (Рефлексія ІV)
Інші поети
Princess Mwas
@princess_mwas
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1671
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2186