.
аби були сльози виплакати, що наболіло
 я просто тіло чи дух, замкнений в тіло
 не гріє вино, ковдра мене не гріє
 що було милим – тепер не здається милим

 аби були сили сказати, у чому справа
 чого так бракує, чого так до болю мало
 міняй простирадла, латай на собі проріхи
вдивляйся у вічність крізь провалені стріхи

 аби було щастя – як небо, як море бездонне
 аби було відчуття, що нарешті вдома
 але відчуття немає, немає сили
 і начебто і мене вже немає, милий 
і начебто я сама – як відлуння сміху
 відлуння живого, магніт для суму і туги
 я себе нотую, для інших, збираю в книгу
 щоб хоч для когось в світі лишитись другом це так тупо казати «життя це – не має змісту»
 бо не в змісті справа, в сенсі, – немає правди
 я проходжу наскрізь це залюднене місто
 де не хочеться жити, ні на лівому, ні на правому

 берегах, що постали поміж розливу Стіксу
 що постали розривом, розбіжністю і розбродом
 я втомилась ховати поміж ними обличчя
 я зникаю, пробач, я здаюся, я йду під воду
2020-10-14 19:40:50
2
0
Інші поети
Une petite fourmi
@UneFourmiEcrivaine
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2471
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12960