.
літак полетів ми лишилися продовжимо літо а може поринемо в осінь від завтра – дощі від завтра синоптики пророкують зливи моє волосся ще не вигоріло на сонці, тож можна лишатися наче подарунок – зніми пакування розгорни всередині буде тепла земля всередині буде живе море всередині будеш ти сам віддам морям останні євро з кишені на стінах лишу відбитки тіні своєї доклацаю плівку не буває надто багато листівок не буває надто багато спогадів цінувати точку «зараз» часом складніше ніж зберігати пам’ять ніж планувати майбутнє у точці «зараз» ми завжди найчесніші найсправжніші найбеззахисніші найрозгубленіші вихід з зони комфорту вхід у себе крок праворуч ліворуч – страшно краще пускати струмки думок вперед чи назад – до коріння літак полетів ми лишилися зливи прийшли та змили у море місто на шиї – срібло лунниці та мексиканське намисто і доки сіль засихає на кучерях моє літо буде тривати я погоджуюсь з реальністю і продовжую вчитися перебувати у точці «зараз»
2020-09-27 11:23:04
2
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1587
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1751