.
Маша Китаєва
літак полетів ми лишилися продовжимо літо а може поринемо в осінь від завтра – дощі від завтра синоптики пророкують зливи моє волосся ще не вигоріло на сонці, тож можна лишатися наче подарунок – зніми пакування розгорни всередині буде тепла земля всередині буде живе море всередині будеш ти сам віддам морям останні євро з кишені на стінах лишу відбитки тіні своєї доклацаю плівку не буває надто багато листівок не буває надто багато спогадів цінувати точку «зараз» часом складніше ніж зберігати пам’ять ніж планувати майбутнє у точці «зараз» ми завжди найчесніші найсправжніші найбеззахисніші найрозгубленіші вихід з зони комфорту вхід у себе крок праворуч ліворуч – страшно краще пускати струмки думок вперед чи назад – до коріння літак полетів ми лишилися зливи прийшли та змили у море місто на шиї – срібло лунниці та мексиканське намисто і доки сіль засихає на кучерях моє літо буде тривати я погоджуюсь з реальністю і продовжую вчитися перебувати у точці «зараз»
2020-09-27 11:23:04
2
0
Інші вірші поета
. . . .
Інші поети
Sneha Das
@curiousdreamer
Надин
@mindmap
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1253
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1516