Незнайомцю
Привіт, знайомий незнайомцю... Де зник раптово, мов туман? Чи ти побіг на зустріч сонцю? Чи тебе звабив океан? Чи десь слова ти мовиш стиха, Слова - надійніші стріли, Що подолають біду й лихо, Що дають силу далі йти? Може, зморився, зажурився, І прагне дух спочинку твій? Чи гостювавши, забарився, Десь віднайшовши спокій свій?.. А може сон зловив в тенета, Тримає і не відпуска?.. Уже й рядки шепочуть :"Де ти?.." А ти все - десь... й не поспіша...
2022-11-27 22:07:46
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Атмосфера класна. Вірш чуттєвий. ( він мене зачарував)
Відповісти
2022-11-28 09:07:56
1
Н Ф
Рада,що Вам сподобалось)
Відповісти
2022-11-28 09:12:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1334
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12367