Заметіль
Н Ф
В повітрі в'ється заметіль, Безкарно безлад там вчиняє, Хто б попросив її звідтіль? Чи хтось достатню силу має? Позамітала всі стежки, На гілочках - рядки з бурульок, Нещасні,зморені пташки В дахах шукають порятунок. Вона ж їх їжу присипа, І не пита чиєїсь згоди, Пернатим без харчів - біда, Нікого їй, нажаль, не шкода... Ох, розходилась, розбрелась, Вона - неначе королева, В ошатну сукню одяглась, Та погляд її лиш сталевий... Такий - пощади ти не жди, Бо замість серця - ледяниця, Без співчуття вона завжди Стирає посмішки на лицях...
2022-12-11 20:23:07
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ірина Велика
Приємно читати. 🌷Мені подобаються Ваші вірші про природу.
Відповісти
2023-02-19 18:09:37
1
Н Ф
@Ірина Велика Спасибі за коментар🙂
Відповісти
2023-02-19 21:05:23
Подобається
Інші вірші поета
Хоча би раз тобі наснилась Нема настрою Сніг Слова
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2625
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2354