Заметіль
В повітрі в'ється заметіль, Безкарно безлад там вчиняє, Хто б попросив її звідтіль? Чи хтось достатню силу має? Позамітала всі стежки, На гілочках - рядки з бурульок, Нещасні,зморені пташки В дахах шукають порятунок. Вона ж їх їжу присипа, І не пита чиєїсь згоди, Пернатим без харчів - біда, Нікого їй, нажаль, не шкода... Ох, розходилась, розбрелась, Вона - неначе королева, В ошатну сукню одяглась, Та погляд її лиш сталевий... Такий - пощади ти не жди, Бо замість серця - ледяниця, Без співчуття вона завжди Стирає посмішки на лицях...
2022-12-11 20:23:07
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ірина Велика
Приємно читати. 🌷Мені подобаються Ваші вірші про природу.
Відповісти
2023-02-19 18:09:37
1
Н Ф
@Ірина Велика Спасибі за коментар🙂
Відповісти
2023-02-19 21:05:23
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5690
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6339