Дев'ятнадцята глава
Ми лягали спати. Двері закидалися усіляким хламом: меблями, одягом, всім що потрапляло під руку. Кожна дрібничка дбайливо складалася, так ніби той свнтр може завадити комусь ввірватись в квартиру. Але було одне але. Одне вікно довелось залишити. Оскільки дим мусив кудись виходити, а ми хотіли дихати. Тож залишивши все як є пішли спати. Алекс закинув на землю два розщіпнутих спальника і два приніс вкритися. На нас 5 цього було дуже мало. Проте віллу з видом на море і all inclusive ніхто і не обіцяв тож втішалися тим що мали.
Я не могла заснути. Порожнеча. Я не відчувала нічого окрім спустошення. Я втратила все. Дім, батьків, подругу, єдину опору у вигляді Влада. Однією миттю не стало нічого. Кінець. Пітьма. Я одна.
Я не могла заснути. Порожнеча. Я не відчувала нічого окрім спустошення. Я втратила все. Дім, батьків, подругу, єдину опору у вигляді Влада. Однією миттю не стало нічого. Кінець. Пітьма. Я одна.
Коментарі