Чай і кава
Він пив каву, вона чай. -Що це за річ? -Ні, не читай! Мої вірші: моя забава, Не будуть гроші, не буде слава. Я захотіла, я написала, Не треба грошей, бо не благала. У цих віршах моя душа, Відомою я стать не хочу, Ніхто не дасть ані гроша За душу молоду, дівочу. Хіба багато зараз є Тих, хто цю поезію читає? Благаю вас, дурних стає, Вони, не той хто поважає. Зараз тихо, а за край Лиш чути, як той дощ шумить, Він пив каву, вона чай, В кафе ніхто не гомонить.
2018-03-16 06:53:23
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ангелина Коломиец
Гарні слова, та рифма збита... Не завжди легко лягає на сприйняття тексту. Але зміст зрозумілий, а це саме важливе
Відповісти
2018-03-16 07:56:23
Подобається
Ференіка Грушецька
@Ангелина Коломиец дякую за критику, цей вірш був на скору руку😄
Відповісти
2018-03-16 08:01:57
Подобається
Ангелина Коломиец
Відповісти
2018-03-16 08:16:56
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1670
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1370