Я ще тебе пам'ятаю
Ференіка Грушецька
Зранку я прокидаюсь, зроблю ковток гарячого чаю. Часто щось думаю, гадаю. Боже, як я сумую, як я скучаю. Нас більше нема, даремно все бу́ло, усі ці слова, які ми забули вже зникли і в пам'яті лиш збережуться, а нерви мої лиш на шмаття рвуться. Казала собі бути сильною, але втомилася від втримання тих почуттів, бо я робила це насильно, щоб не терпіти болючих відчуттів. Багато вже часу минуло, а я ще тебе пам'ятаю, але про одне часто думаю: Боже, як я сумую, як я скучаю...
2020-10-21 22:39:30
5
0
Інші вірші поета
Три, нуль девʼять Любов Літаю Туман і мрії
Інші поети
آيڤي ൨
@AVi_demian
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2474
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1621