Мама
Я торкнуся долонею скроні, Посивіло волосся давно, Твої очі, колись волошкові, Несуть світло мені все одно. Нам любов ти свою дарувала, Розлетілись по дальніх містах, Але де б я не була, все ж знаю, Що ти носиш нас всіх у думках. Я залишу всі справи на потім, Прилечу знову в рідний свій дім, Прошепочу, що вдячна я Долі, За здоров'я й турботу батьків. Не потрібні їм ті подарунки, Що веземо ми всі на свята, Головне голос знову почути, Пригорнути до себе дитя. Я торкнуся долонею скроні, Обійму своїх любих батьків, І всі Сили я прошу, в поклоні: Захистіть їх від лютих вітрів, Що хвороби і злидні приносять, Щоб раділи ще довго життю. Адже мама нам світло дарує, Дайте й ви їм турботу свою. Iryna Markova💗
2020-11-21 22:58:47
5
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11444
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2819