Мама

Iryna Markova

Я торкнуся долонею скроні, Посивіло волосся давно, Твої очі, колись волошкові, Несуть світло мені все одно. Нам любов ти свою дарувала, Розлетілись по дальніх містах, Але де б я не була, все ж знаю, Що ти носиш нас всіх у думках. Я залишу всі справи на потім, Прилечу знову в рідний свій дім, Прошепочу, що вдячна я Долі, За здоров'я й турботу батьків. Не потрібні їм ті подарунки, Що веземо ми всі на свята, Головне голос знову почути, Пригорнути до себе дитя. Я торкнуся долонею скроні, Обійму своїх любих батьків, І всі Сили я прошу, в поклоні: Захистіть їх від лютих вітрів, Що хвороби і злидні приносять, Щоб раділи ще довго життю. Адже мама нам світло дарує, Дайте й ви їм турботу свою. Iryna Markova💗

2020-11-21 22:58:47

Інші вірші поета

Минає осінь Душа Подих Зими Сила Землі

Інші поети

Тарас Гніздовський

@Taras1

Molaa Nori

@Molaa

BON BON

@bon_bon_c0xu

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12151

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3425