Цінуйте те, що маєте!
Колись давно один мудрець сказав: "Життя прожить- не поле перейти." Хіба ж, сказавши це, він знав, Що ці слова дадуть надію йти? Задумайся хоч раз над тим, Що називаєш ти словом "погано". Не хочу зараз різати живим, Але послухай це, хоч цього буде мало. Ти плачеш другий день підряд, Що плани ці не втілила в життя. А в чоловіка на війні влучив снаряд, І залишив він матір, жінку і дитя. Ти плачеш уже другу днину, Бо вийшло, бачиш, все на так, як мало. А ти от зараз, тут подумай про дитину, В якої не вернулась в хату мама. Ти плачеш через цю проблему, А я тобі доводжу, наче теорему. Комусь на світі гірше, ніж тобі, Я точно знаю, ти повір мені. Подумай ти сама от зараз щиро, Хіба велика в тебе це біда? Комусь сьогодні крикнули: "Покойся з миром" А в тебе саме цим забита голова. Хтось ходить на вокзалі, гроші просить, Бо вже нема дітей чим годувати, Хтось, взагалі, дитину ще під серцем носить, А знає вже, коли піде вбивати. Це просто страшно говорити, Але чомусь усім це все байдуже. Бо кожен вміє своїм горем жити, Та досить, схаменися, друже! Ти плачеш зараз сильно, бо досі не кохана, А в когось це стабільно, і не така вже рана. Це не найгірше в світі, що лише може бути, Мені здається, краще, якщо усе забути. Якщо чекати вміти, то дождешся, А якщо ні, то значить це не доля. Хоч може зараз схаменешся, Бо це не є нестримная неволя? Сьогодні вже безсила, у неї 0 ідей, Немає сил, тому нічого вже не просить. А батька, у якого є ще 6 дітей, Рак у могилу хоч помалу, але зносить У тебе в голові політика велика, Тебе ж образили і боляче зробили. А в мами на руках вмирає син-каліка, Бо він спокійно йшов, але його побили. Отак от, ні за що, побили, просто так, Бо думали, що при грошах хлопчина. А що читати в маминих очах, Коли в очах її його чуприна? Там згвалтували дівчину у парку, Дитя собака розірвала на шматки. Дівчина на життя вже ставить крапку, Бо як вже їй себе перемогти? Я це пишу, аби ви розуміли, Що ви ще є щасливими в цей час. Бо ви в житті, напевно, не зуміли, Сягнути сенсу, що у вас ще все гаразд. Якщо ви впевнені, що ви нещасні, Читайте вірш цей кожен божий день. Бо ваші ці роки - вони прекрасні, Не будьте впертими, як той олень.
2021-01-10 13:26:39
7
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3190
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4817