Цінуйте те, що маєте!
Колись давно один мудрець сказав: "Життя прожить- не поле перейти." Хіба ж, сказавши це, він знав, Що ці слова дадуть надію йти? Задумайся хоч раз над тим, Що називаєш ти словом "погано". Не хочу зараз різати живим, Але послухай це, хоч цього буде мало. Ти плачеш другий день підряд, Що плани ці не втілила в життя. А в чоловіка на війні влучив снаряд, І залишив він матір, жінку і дитя. Ти плачеш уже другу днину, Бо вийшло, бачиш, все на так, як мало. А ти от зараз, тут подумай про дитину, В якої не вернулась в хату мама. Ти плачеш через цю проблему, А я тобі доводжу, наче теорему. Комусь на світі гірше, ніж тобі, Я точно знаю, ти повір мені. Подумай ти сама от зараз щиро, Хіба велика в тебе це біда? Комусь сьогодні крикнули: "Покойся з миром" А в тебе саме цим забита голова. Хтось ходить на вокзалі, гроші просить, Бо вже нема дітей чим годувати, Хтось, взагалі, дитину ще під серцем носить, А знає вже, коли піде вбивати. Це просто страшно говорити, Але чомусь усім це все байдуже. Бо кожен вміє своїм горем жити, Та досить, схаменися, друже! Ти плачеш зараз сильно, бо досі не кохана, А в когось це стабільно, і не така вже рана. Це не найгірше в світі, що лише може бути, Мені здається, краще, якщо усе забути. Якщо чекати вміти, то дождешся, А якщо ні, то значить це не доля. Хоч може зараз схаменешся, Бо це не є нестримная неволя? Сьогодні вже безсила, у неї 0 ідей, Немає сил, тому нічого вже не просить. А батька, у якого є ще 6 дітей, Рак у могилу хоч помалу, але зносить У тебе в голові політика велика, Тебе ж образили і боляче зробили. А в мами на руках вмирає син-каліка, Бо він спокійно йшов, але його побили. Отак от, ні за що, побили, просто так, Бо думали, що при грошах хлопчина. А що читати в маминих очах, Коли в очах її його чуприна? Там згвалтували дівчину у парку, Дитя собака розірвала на шматки. Дівчина на життя вже ставить крапку, Бо як вже їй себе перемогти? Я це пишу, аби ви розуміли, Що ви ще є щасливими в цей час. Бо ви в житті, напевно, не зуміли, Сягнути сенсу, що у вас ще все гаразд. Якщо ви впевнені, що ви нещасні, Читайте вірш цей кожен божий день. Бо ваші ці роки - вони прекрасні, Не будьте впертими, як той олень.
2021-01-10 13:26:39
7
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3433
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4097