Цінуйте те, що маєте!
Колись давно один мудрець сказав: "Життя прожить- не поле перейти." Хіба ж, сказавши це, він знав, Що ці слова дадуть надію йти? Задумайся хоч раз над тим, Що називаєш ти словом "погано". Не хочу зараз різати живим, Але послухай це, хоч цього буде мало. Ти плачеш другий день підряд, Що плани ці не втілила в життя. А в чоловіка на війні влучив снаряд, І залишив він матір, жінку і дитя. Ти плачеш уже другу днину, Бо вийшло, бачиш, все на так, як мало. А ти от зараз, тут подумай про дитину, В якої не вернулась в хату мама. Ти плачеш через цю проблему, А я тобі доводжу, наче теорему. Комусь на світі гірше, ніж тобі, Я точно знаю, ти повір мені. Подумай ти сама от зараз щиро, Хіба велика в тебе це біда? Комусь сьогодні крикнули: "Покойся з миром" А в тебе саме цим забита голова. Хтось ходить на вокзалі, гроші просить, Бо вже нема дітей чим годувати, Хтось, взагалі, дитину ще під серцем носить, А знає вже, коли піде вбивати. Це просто страшно говорити, Але чомусь усім це все байдуже. Бо кожен вміє своїм горем жити, Та досить, схаменися, друже! Ти плачеш зараз сильно, бо досі не кохана, А в когось це стабільно, і не така вже рана. Це не найгірше в світі, що лише може бути, Мені здається, краще, якщо усе забути. Якщо чекати вміти, то дождешся, А якщо ні, то значить це не доля. Хоч може зараз схаменешся, Бо це не є нестримная неволя? Сьогодні вже безсила, у неї 0 ідей, Немає сил, тому нічого вже не просить. А батька, у якого є ще 6 дітей, Рак у могилу хоч помалу, але зносить У тебе в голові політика велика, Тебе ж образили і боляче зробили. А в мами на руках вмирає син-каліка, Бо він спокійно йшов, але його побили. Отак от, ні за що, побили, просто так, Бо думали, що при грошах хлопчина. А що читати в маминих очах, Коли в очах її його чуприна? Там згвалтували дівчину у парку, Дитя собака розірвала на шматки. Дівчина на життя вже ставить крапку, Бо як вже їй себе перемогти? Я це пишу, аби ви розуміли, Що ви ще є щасливими в цей час. Бо ви в житті, напевно, не зуміли, Сягнути сенсу, що у вас ще все гаразд. Якщо ви впевнені, що ви нещасні, Читайте вірш цей кожен божий день. Бо ваші ці роки - вони прекрасні, Не будьте впертими, як той олень.
2021-01-10 13:26:39
7
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1528
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11216