гори
гори велично почервоніли ніби кров багряна позолотила їх вічність гордо стояти повинні лиш достойні пройдуть по них вони бачили все і пітьму і світло їх не здивує заздрість страх чи любов скільки сліз мучеників тут пролито і скільки буде пролито ще знов гори одиноко завжди стоять крест їх захищати від колючого вітру і не терплять вони зміїних порад які літають пилом над світом вони знають смак незнаної прірви бо падали з них не раз і не два але падші піднімалися навіть від кривди яка камінням тяжким тягла до дна гори несуть лише мудрість стертий піт зі знань через біль може не кожен їх любить але всеодно пройде по ним вони бачили рідкісне тепло не від людей і тягнуться вперто вершиною до Життя відділившись від земних проблем як бачите суть цієї історії дуже проста гори велично почервоніли забравши з собою кільця жаху вічність гордо стояти повинні щоб сказали я хочу бути без краху p.s. без пунктуації, бо так треба, бо так сприймає автор
2020-11-02 23:51:19
5
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Меліса
@Soaring Eagle ем, я постараюсь 😆 то я просто всі вірші видалила, бо вони стали етапом, який тягне мене на дно. буду писати, обіцяю.
Відповісти
2020-11-11 11:31:11
Подобається
Soaring Eagle
@Soaring Eagle Ко мне загляни... Мож чо завидется, заздравится, задюжться - да заздружится..
Відповісти
2020-11-11 11:32:09
1
Меліса
@Soaring Eagle добре, може, і справді щось сподобається ♥️
Відповісти
2020-11-11 11:33:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4579
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3020