гори

Меліса

гори велично почервоніли ніби кров багряна позолотила їх вічність гордо стояти повинні лиш достойні пройдуть по них вони бачили все і пітьму і світло їх не здивує заздрість страх чи любов скільки сліз мучеників тут пролито і скільки буде пролито ще знов гори одиноко завжди стоять крест їх захищати від колючого вітру і не терплять вони зміїних порад які літають пилом над світом вони знають смак незнаної прірви бо падали з них не раз і не два але падші піднімалися навіть від кривди яка камінням тяжким тягла до дна гори несуть лише мудрість стертий піт зі знань через біль може не кожен їх любить але всеодно пройде по ним вони бачили рідкісне тепло не від людей і тягнуться вперто вершиною до Життя відділившись від земних проблем як бачите суть цієї історії дуже проста гори велично почервоніли забравши з собою кільця жаху вічність гордо стояти повинні щоб сказали я хочу бути без краху p.s. без пунктуації, бо так треба, бо так сприймає автор

2020-11-02 23:51:19

5

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Меліса

@Soaring Eagle ем, я постараюсь 😆 то я просто всі вірші видалила, бо вони стали етапом, який тягне мене на дно. буду писати, обіцяю.

Відповісти

2020-11-11 11:31:11

Подобається

Soaring Eagle

@Soaring Eagle Ко мне загляни... Мож чо завидется, заздравится, задюжться - да заздружится..

Відповісти

2020-11-11 11:32:09

1

Меліса

@Soaring Eagle добре, може, і справді щось сподобається ♥️

Відповісти

2020-11-11 11:33:07

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1847

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

9138