гори
гори велично почервоніли ніби кров багряна позолотила їх вічність гордо стояти повинні лиш достойні пройдуть по них вони бачили все і пітьму і світло їх не здивує заздрість страх чи любов скільки сліз мучеників тут пролито і скільки буде пролито ще знов гори одиноко завжди стоять крест їх захищати від колючого вітру і не терплять вони зміїних порад які літають пилом над світом вони знають смак незнаної прірви бо падали з них не раз і не два але падші піднімалися навіть від кривди яка камінням тяжким тягла до дна гори несуть лише мудрість стертий піт зі знань через біль може не кожен їх любить але всеодно пройде по ним вони бачили рідкісне тепло не від людей і тягнуться вперто вершиною до Життя відділившись від земних проблем як бачите суть цієї історії дуже проста гори велично почервоніли забравши з собою кільця жаху вічність гордо стояти повинні щоб сказали я хочу бути без краху p.s. без пунктуації, бо так треба, бо так сприймає автор
2020-11-02 23:51:19
5
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Меліса
@Soaring Eagle ем, я постараюсь 😆 то я просто всі вірші видалила, бо вони стали етапом, який тягне мене на дно. буду писати, обіцяю.
Відповісти
2020-11-11 11:31:11
Подобається
Soaring Eagle
@Soaring Eagle Ко мне загляни... Мож чо завидется, заздравится, задюжться - да заздружится..
Відповісти
2020-11-11 11:32:09
1
Меліса
@Soaring Eagle добре, може, і справді щось сподобається ♥️
Відповісти
2020-11-11 11:33:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2619
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1530