хто ми?
при зіткненні плит утворюються на шляху глиби або ж вони крушать все живе дихаюче навкруги. ти знаєш ми імовірно тонули всі в темному Відні, коли нас знебарвлювали тамтешні атом-сніги. забутий Аскольд, забута і владна колись Гера, і вишитий в серці Аполлон, тепер там/лиш сморід, і слово-наркотик «зрада» труїть мозок кар'єри, яким замилюють нам очі — ось проблем корінь. а там на брудній стіні зізнання комусь в любові, мої малюнки-молитви до Бога про якусь поміч і криця з пересохлих кісток в лютім морові. мене поручень не тримає — тіло на землі корчить. весна 2021 року.
2021-05-01 19:47:35
4
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9283
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2335