він відповідає мені
Меліса
(18+)
у її очах все ще жило літо, хоч довкола все було сірим, та і дивний фальцет розривав груди, коли бачила пломб, який закривав міцно чорну шухляду і йшов паскудний ливень, тоді в десять говорила: «обман.» через десять років кричить: «найоб!» щиро так вірить, що це все ілюзія, витвір фантазії Геймана, вони разом бавляться в дивну гру з критичною назвою «піжмурки», але реальність жорстока, кляті людиська, тим паче (старанно ховає остервеніння). ходить навколо пейзажу рожевого і дописує сірий, бо так простіше стає час від часу таскати важкі гирі. весна 2021 року.
2021-05-01 20:11:16
5
0
Інші вірші поета
а ти знаєш?.. гори моє тіло скувала змія... позаду горб
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6464
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2352