він відповідає мені
(18+)
у її очах все ще жило літо, хоч довкола все було сірим, та і дивний фальцет розривав груди, коли бачила пломб, який закривав міцно чорну шухляду і йшов паскудний ливень, тоді в десять говорила: «обман.» через десять років кричить: «найоб!» щиро так вірить, що це все ілюзія, витвір фантазії Геймана, вони разом бавляться в дивну гру з критичною назвою «піжмурки», але реальність жорстока, кляті людиська, тим паче (старанно ховає остервеніння). ходить навколо пейзажу рожевого і дописує сірий, бо так простіше стає час від часу таскати важкі гирі. весна 2021 року.
2021-05-01 20:11:16
5
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4613
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2557