він відповідає мені
Меліса
(18+)
у її очах все ще жило літо, хоч довкола все було сірим, та і дивний фальцет розривав груди, коли бачила пломб, який закривав міцно чорну шухляду і йшов паскудний ливень, тоді в десять говорила: «обман.» через десять років кричить: «найоб!» щиро так вірить, що це все ілюзія, витвір фантазії Геймана, вони разом бавляться в дивну гру з критичною назвою «піжмурки», але реальність жорстока, кляті людиська, тим паче (старанно ховає остервеніння). ходить навколо пейзажу рожевого і дописує сірий, бо так простіше стає час від часу таскати важкі гирі. весна 2021 року.
2021-05-01 20:11:16
5
0
Інші вірші поета
моє тіло скувала змія... а ти знаєш?.. анголи народжені з чорними крилами закохана
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2490
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1850