він відповідає мені
(18+)
у її очах все ще жило літо, хоч довкола все було сірим, та і дивний фальцет розривав груди, коли бачила пломб, який закривав міцно чорну шухляду і йшов паскудний ливень, тоді в десять говорила: «обман.» через десять років кричить: «найоб!» щиро так вірить, що це все ілюзія, витвір фантазії Геймана, вони разом бавляться в дивну гру з критичною назвою «піжмурки», але реальність жорстока, кляті людиська, тим паче (старанно ховає остервеніння). ходить навколо пейзажу рожевого і дописує сірий, бо так простіше стає час від часу таскати важкі гирі. весна 2021 року.
2021-05-01 20:11:16
5
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1964
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2558