вигнані душі
Меліса
не шукай мене в стомлених вулицях, не шукай мої кілометри жалю, наша втрачена суть сунеться, не дійдемо до шостого авеню. з жилястого/драглистого болота, де похований твій останній скарб, не хапайся за останки цноти, на них у 52 накладено табу-жанр. через ріку Стікс, заблудших душ, не проводить старий Харон торги і я таємно у сизій пітьмі хрещусь, ти забувся ми не американські боги! весна 2021 року.
2021-05-01 19:31:28
4
0
Інші вірші поета
закинуті валькірії співали.../валькирии пели... копія у сонця
Інші поети
Sp Sp
@sp123
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1415
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2388