Дві сестри
Жили були дві сестри, дві любимі, рідні дві. Перша старшая була, мила, тиха та слабка. Сили їй не вистачало, а доярка, її мама так жаліла доньку сву, що любила її всю. Друга. Менша та яка була сильна, не слабка. Малу працьовиту бджілку батько в сім’ї поважав. Ласки мала не прийма, тільки праця та життя. Дівчина ягнят пасла, з рана аж до вечора. Говорила тим ягнятам: “Ви не знаєте біди. Би ви знали, то б сказали про проблеми всі мені.”
2022-10-02 17:41:22
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Yulia Kot
дуже крута поезія
Відповісти
2022-10-02 17:49:21
1
England
вау
Відповісти
2022-10-02 18:00:55
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2483
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2260