Дві сестри
Жили були дві сестри, дві любимі, рідні дві. Перша старшая була, мила, тиха та слабка. Сили їй не вистачало, а доярка, її мама так жаліла доньку сву, що любила її всю. Друга. Менша та яка була сильна, не слабка. Малу працьовиту бджілку батько в сім’ї поважав. Ласки мала не прийма, тільки праця та життя. Дівчина ягнят пасла, з рана аж до вечора. Говорила тим ягнятам: “Ви не знаєте біди. Би ви знали, то б сказали про проблеми всі мені.”
2022-10-02 17:41:22
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Yulia Kot
дуже крута поезія
Відповісти
2022-10-02 17:49:21
1
England
вау
Відповісти
2022-10-02 18:00:55
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9719
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2910