Сльози
А що, як море — це насправді сльози? Сумні чи радісні, немає їм кінця. Чи сльози чайок, що забули долю? Чи ластівок, що в тьмі забули страх? Їх болю сіль та роз'їдала рани, а радості у хвилях били такт. Манили кольором морським до себе в щастя, а камінцями різали свій жаль. Чи ти радієш, чи журишся, море? Ти пролягаєш в спокої тих хвиль. Чи може сльози радості це вітру, або тужливі сльози зеленкавих гір...
2023-07-14 23:49:44
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3256
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2350