І оживають знову...
І оживають знову букви у рядках, Переставляють самостійно рими й ритм. Я дозволяю їм це все на свій же страх, Хоча не впевнена, чи вірний алгоритм. Немов човни з гребцями - у віршах слова Долають ріки інформації-без-меж, Поморочитись довго треба їм бува, Але інакше слів у вірші не збереш. Торкаю знову звично пальцями перо, Веду на аркуші карлючки-завитки, На білім полі виступають, мов тавро, Незрозумілі, та прожиті вже, рядки. Так оживають знову літери в словах І виливають мої мрії із клепсидр. Ті струменіють гіркотою попервах, Та до кінця лиш осідають, мов оксид...
2021-08-16 06:41:12
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Дякую) приємно, що Вам сподобався вірш☺️
Відповісти
2021-08-18 18:30:03
Подобається
Лео Лея
Дякую ☺️ приємно)
Відповісти
2021-08-18 18:31:19
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11552
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1640