І оживають знову...
І оживають знову букви у рядках,
Переставляють самостійно рими й ритм.
Я дозволяю їм це все на свій же страх,
Хоча не впевнена, чи вірний алгоритм.
Немов човни з гребцями - у віршах слова
Долають ріки інформації-без-меж,
Поморочитись довго треба їм бува,
Але інакше слів у вірші не збереш.
Торкаю знову звично пальцями перо,
Веду на аркуші карлючки-завитки,
На білім полі виступають, мов тавро,
Незрозумілі, та прожиті вже, рядки.
Так оживають знову літери в словах
І виливають мої мрії із клепсидр.
Ті струменіють гіркотою попервах,
Та до кінця лиш осідають, мов оксид...
2021-08-16 06:41:12
14
3