Осінь

Лео Лея

Осінній лист тріпочеться на вітрі. Ледь-ледь тримається, а впасти страшно. Земні обійми надто вже привітні. Та опинитись там не хочеться дочасно. Дощі полощуть його жовті скроні, Збігаючи краплинами по тілу. Залишився один. Думки всі сонні. Де решта? В невідомість полетіли. Птахи малюють в небесах картини, Співаючи теплу' останню пісню. Вже ночі довші, втявши днів шматини, І зорі в небі сяють яскравіше. Поля сухими травами голосять. Річки, ставки шепочуть: "Тихше... Тихше..." Все засинає. Править балом Осінь, Навколо світ розписує щедріше. *** Я, як останній лист, землі бажаю. Влягтися там, на все закривши очі. Та Той, Хто нас створив, так не вважає, І вітерцем колише серед ночі.

2021-04-23 17:39:14

11

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Лео Лея

@Джон Сміт Дякую))

Відповісти

2021-04-24 05:37:43

Подобається

Сандра Мей

https://www.surgebook.com/one_life_/book/ukrayinomovniy-konkurs-ntvoyi-slova-tvoyi-dumki-tvoyi-virshi Посилання на український конкурс. Умови прості вам задають тему,а ви пишете вірш. Проект не мій. Якщо хочете взяти участь пишіть в коментарях чи автору в лічку

Відповісти

2021-04-28 11:00:33

1

Лео Лея

@Сандра Мей Дякую за інформацію 😊 Обов'язково гляну.

Відповісти

2021-04-28 15:30:18

1

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

2096

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1525