Не для нього :)
Поезія (не зовсім) виходить з-під руки. Я чула, що ритмоване - то легко, навіть дуже. Ще кажуть: "Римувати? Це можуть й малюки! Верлібром ти попробуй. Чи вдасться тобі, друже?" Вже пробувала "лібром", та в цьому я слабак, Не дружить він зі мною і зовсім не вдається. Як римами вкриває, що падаю навзнак, То вільний цей віршисько (нахаба) ще й сміється! Напевно моя вдача "верлібрівська" така, Що вредний віршуган не хоче підкоритись. Тож римово-ритмічно танцюю гопака, А в сторону "свобідних" не буду і дивитись.
2021-04-20 03:24:07
12
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Джон Сміт
Гарний віршик!
Відповісти
2021-04-20 08:58:39
1
Лео Лея
@Джон Сміт Треба спробувати))
Відповісти
2021-04-20 14:11:47
1
Лео Лея
@Джон Сміт Дякую ☺️
Відповісти
2021-04-20 14:11:58
Подобається
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3201
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3138